• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Методична робота
• Педагогічна рада

Тема. Створення системи роботи школи, спрямованої на позитивну мотивацію до здорового способу життя

Питання для обговорення

1. Здоров’я дітей – головна турбота сьогодення.

1.1. Збереження та зміцнення здоров’я дітей як медична проблема.

Лікар - педіатр

1.2. Збереження та зміцнення здоров’я дітей як освітянська проблема.

Заступник директора по НВР

1.3. Міська програма профілактики захворюваності дітей у навчальних закладах та формування здорового способу життя.

Лікар – педіат

2. Система роботи здоров’язберігаючого навчального закладу.

2.1. Що таке здоров’язберігаючий освітній процес? («мозковий штурм»)

Директор школи

2.2. Створення в школі сприятливого психологічного середовища.

Психолог

2.3. Аналіз стану здоров’я учнів за результатами медичних оглядів. Паспорт здоров’я учнів.

Медична сестра

2.4. Система роботи вчителів початкового навчання по формуванню мотивації до здорового способу життя.

З досвіду роботи вчителі початкових класів

2.5. Виховання потреби в здоровому способі життя на уроках.

З досвіду роботи вчителі предмету «Основи здоровя», біології, етики, фізичної культури.

2.6. Виховна система школи, спрямована на створення мотивації до здорового способу життя.

Заступник директора по ВР

2.7. Забезпечення санітарно – гігієнічних вимог – необхідна умова збереження та зміцнення здоров’я учнів.

Завгосп

3. Основні завдання здоров’язберігаючого навчального закладу.

Директор школи

4. Пропозиції творчої групи щодо створення в школі здоров’язберігаючого навчального середовища.

Керівник творчої групи

5. Прийняття рішення.

Основні завдання здоров’язберігаючого навчального закладу

І. Оптимізація режиму навчального процесу шляхом:

• забезпечення якісного рівня освіти з допомогою використання перспективних освітніх технологій;
• системного впровадження здоров’язберігаючих технологій в навчальний процес;
• запобігання перевантаження учнів;
• створення сприятливого психологічного мікроклімату на кожному уроці;
• удосконалення методик викладання курсів та предметів валеологічного спрямування з використанням сучасних, якісних навчально – методичних матеріалів;

• розробки нових підходів до здійснення навчального процесу;
• забезпечення оптимального режиму рухової активності учнів

ІІ. Забезпечення ефективного рівня виховної роботи школи, спрямованої на формування культури здоров’я шляхом:

• підвищення ефективності виховних заходів здоров’язберігаючої тематики;
• створення ефективної спортивно-оздоровчої системи роботи закладу;
• систематичне проведення загальношкільних акцій, спрямованих на формування культури здоров’я;
• розробка та реалізація проектів еколого – валеологічного спрямування;
• залучення фахівців в галузі медицини та соціальної роботи для проведення тематичних тренінгів;
• пропаганда здорового способу життя шляхом власного прикладу;
• підвищення ролі медичних працівників школи у пропаганді культури здоров’я;
• активна участь у міських заходах;
• створення системи моніторингу виховного процесу, спрямованого на формування культури здоров’я

ІІІ. Забезпечення моніторингу стану здоров’я учнів шляхом:

· ведення паспортів здоров’я;

· системного аналізу результатів медичного огляду учнів, прослідковування за динамікою збільшення чи зменшення кількості хвороб та розробкою рекомендацій;

· забезпечення тісної співпраці медичних працівників з класними керівниками, вчителями - предметниками, батьками учнів.

IV. Постійне дотримання санітарно – гігієнічних норм шляхом:

• забезпечення відповідного рівня світлового, теплового та повітряного режиму;
• забезпечення збалансованого харчування;
• обов’язкове дотримання режимних моментів при організації навчально – виховного процесу;
• забезпечення ефективного функціонування всіх служб, які забезпечують санітарно – гігієнічний режим школи

V. Створення системи ефективного партнерства між педагогами, учнями, їх батьками та громадою з питань культури здоров’я

Тема. Забезпечення якісної профільної освіти в умовах однокомплектної школи

Форма проведення: семінар – практикум

Питання для обговорення

1. Нормативно – правова база профільної освіти в Україні.

2. Підходи до профільної диференціації старшої школи за кордоном.

3. Проблеми та перспективи переходу до профільної школи в Новограді – Во-линському. Міська програма впровадження профільного навчання учнів старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів в м. Новоград – Волинський.

5. Актуалізація умов для профілізації в навчально – виховному процесі.

5.1. Врахування психологічних особливостей та здібностей при організації профільного навчання.

5.2. Вчитель в профільній школі. Сучасні вимоги.

5.3. Навчально – методичне забезпечення профільної освіти.

5.4. Пропедевтична профілізація.

6. Обґрунтування доцільності впровадження природничо – математичного профілю як перспективи інноваційного розвитку закладу.

7. Дидактичні засади інтеграції змісту природничонаукової та математичної освіти.

8. Роль гуманітарних наук в природничо – математичній профільній школі.

9. Обмін думками, пропозиціями.

10. Прийняття рішення.

Анкета для вчителів, які не викладають природничо – математичні дисципліни

1. Чи вважаєте Ви природничо – математичні дисципліни перспективними для профілювання?

так ні важко відповісти

1. Чи готовий наш навчальний заклад до впровадження природничо – математичного профілю ?

так ні важко відповісти

2. Що, на Вашу думку, є найбільшою перешкодою для переходу? (позначте +)

- одно комплектність школи;

- кадрове забезпечення;

- матеріально – технічна та науково – методична база;

- відсутність мотивації в учнів до вивчення природничо – математичних дисциплін

2. Що, на Вашу думку, сприятиме покращенню кадрового забезпечення викладання профільних предметів в умовах природничо – математичного профілю?

а) підвищення та удосконалення фахового рівня викладачів профільних предметів

б) оновлення педагогічного складу

в) інше _____________________________________________________________________________

3. Як Ви оцінюєте навчально – методичну та матеріально - технічну базу викладання профільних предметів (математики, хімії, фізики, біології, екології)

задовільна незадовільна важко відповісти

Анкета для вчителів, які не викладають природничо – математичні дисципліни

1. Чи вважаєте Ви природничо – математичні дисципліни перспективними для профілювання?

так ні важко відповісти

1. Чи готовий наш навчальний заклад до впровадження природничо – математичного профілю ?

так ні важко відповісти

2. Що, на Вашу думку, є найбільшою перешкодою для переходу? (позначте +)

- одно комплектність школи;

- кадрове забезпечення;

- матеріально – технічна та науково – методична база;

- відсутність мотивації в учнів до вивчення природничо – математичних дисциплін

2. Що, на Вашу думку, сприятиме покращенню кадрового забезпечення викладання профільних предметів в умовах природничо – математичного профілю?

а) підвищення та удосконалення фахового рівня викладачів профільних предметів

б) оновлення педагогічного складу

в) інше _____________________________________________________________________________

3. Як Ви оцінюєте навчально – методичну та матеріально - технічну базу викладання профільних предметів (математики, хімії, фізики, біології, екології)

задовільна незадовільна важко відповісти

Анкета для вчителів, які викладають природничо – математичні дисципліни

1. Чи готовий наш навчальний заклад до впровадження природничо – математичного профілю?

так ні важко відповісти

2. Що, на Вашу думку, є найбільшою перешкодою для переходу? (позначте +)

- одно комплектність школи;

- кадрове забезпечення;

- матеріально – технічна та науково – методична база;

- відсутність мотивації в учнів до вивчення природничо – математичних дисциплін

3. Що, на Вашу думку, сприятиме покращенню кадрового забезпечення викладання профільних предметів в умовах природничо – математичного профілю?

а) підвищення та удосконалення фахового рівня викладачів профільних предметів

б) оновлення педагогічного складу

в) інше ____________________________________________________________________________

4. Як Ви оцінюєте навчально – методичну базу викладання профільних предметів

(математики, хімії, фізики, біології, екології)

задовільна незадовільна важко відповісти

4. Як Ви оцінюєте навчально – методичну базу предмету, який викладаєте Ви?

задовільна незадовільна важко відповісти

4. Що для Вас є найважливішим для забезпечення якісного рівня викладання предмету? /відмітьте три чинники з допомогою позначки +/

- можливість постійно підвищувати власний науково – методичний та професійний рівень

- наявність сучасного навчально – методичного забезпечення

- наявність сучасної матеріально – технічної бази

- стійкий рівень мотивації з боку учнів до вивчення природничо – математичних дисциплін

- стійкий попит на фахівців на ринку праці

5. Визначте три перших власних кроки для забезпечення якісного переходу на поглиблене вивчення предмету, який Ви викладаєте (позначте цифрами 1,2,3, починаючи з найважливішого)

- вивчатиму кращий педагогічний досвід з допомогою відвідання семінарів, закладів інноваційного типу;

- вивчатиму кращий педагогічний досвід з допомогою Інтернету та фахових видань;

- займусь самоосвітою;

- оволодію комп’ютером;

- розроблю власний план покращання науково – методичної та навчально – дидактичної бази викладання предмету;

- працюватиму разом з колегами над розробкою плану покращання науково – методичної та навчально – дидактичної бази викладання предметів природничо – математичного циклу;

- працюватиму над власною концепцією та стратегією викладання предмету;

- залишу все так, як є

Тема. «Підвищення якості освіти – основне завдання сучасної школи. Моніторинг якості освіти

Форма проведення: семінар з елементами «мозкового штурму»

Якість освіти визначає найважливіший показник країни -

· моральний,

· інтелектуальний,

· економічний потенціал

Г. Форд

Підготовчий етап

Підготовка до проведення педагогічної ради розпочинається заздалегідь шляхом обговорення даної проблеми на засіданнях методичних комісій, де вносяться пропозиції щодо форми проведення педагогічної ради, питань, які мають бути обговорені на ній, визначаються педагоги, які делегуватимуться в склад творчої групи по підготовці до її проведення. Адміністрація школи проводить контрольні зрізи знань, огляд навчально – дидактичної бази кабінетів, анкетування вчителів та учнів з проблеми. Аналізуються інші аспекти діяльності школи.

Мета

• ознайомлення педагогів з сучасними підходами щодо моніторингу якості освіти
• визначення основних чинників, які впливають на якість освіти
• визначення пріоритетних напрямків роботи щодо підвищення якості освітніх послуг, які надає школа
• аналіз якості освітніх послуг, які надає школа

Питання для обговорення

1. Моніторинг якості освітньої сфери: історія становлення.

2. Якість освіти та моніторинг якості освіти: зміст понять та об’єкти вимірювання.

3. Моніторинг якості освіти у високорозвинених країнах.

4. Якість освіти в Україні. Рекомендації міжнародних експертів по її підвищенню.

5. Самооцінка діяльності освітньої установи. Цілі та завдання. Аналіз анкетування.

6. Самооцінка власної педагогічної діяльності. Презентація картки самооцінки діяльності.

7. Моніторинг якості знань учнів. Результати шкільного моніторингу.

8. Результати аналізу навчально – методичного забезпечення школи.

9. Визначення шляхів підвищення якості освітніх послуг, що надаються школою. (Робота в групах).

10. Прийняття рішення.

Тема: «Інтеграція як сучасний принцип освіти»

Форма проведення: дебати

Мета:

· визначити роль міжпредметних зв’язків у сучасному освітньому процесі

· визначити шляхи ефективного впровадження в навчально – виховний процес між предметних зв’язків

· продемонструвати ефективну форму організації навчально – виховного процесу (дебати)

Підготовчий етап

1. Створюється творча група по підготовці до засідання педагогічної ради, члени якої вивчають форми проведення дебатів.
2. Проводиться спільне засідання творчої групи, на якому узгоджується форма проведення дебатів, формується дві команди, формулюється теза та антитеза, визначаються основні питання для обговорення.
3. Протягом підготовчого періоду кожна команда готується до дебатів з врахуванням затвердженого регламенту.

/В обрану форму проведення дебатів можуть вноситись зміни та доповнення./

Теза.

Інтегроване навчання – шлях до оптимізації освітнього процесу, розвантаження навчальних програм, глибшого засвоєння знань.

Антитеза.

Інтегроване навчання звужує доступ учня до отримання якісних знань з кожного предмету

Питання для обговорення

Стверджуюча сторона	Заперечуючи сторона
Українська система освіти, навчальні програми забезпечують достатній рівень інтеграції знань	Українська система освіти, навчальні програми взагалі не передбачають інтеграції знань
Знання з ряду предметів мають бути інтегрованими	Знання мають бути міцними з кожного предмета
Освіта вчителя дозволяє ефективно проводити інтегровані уроки	Освіти вчителя недостатньо для ефективного проведення інтегрованих уроків
Профільне навчання – ефективний шлях до інтегрованої освіти	Профільне навчання – шлях до поглиблення знань з профільних предметів
Сучасні підручники спрямовані на інтеграцію знань	Сучасні підручники не передбачають інтеграцію знань з предметів
Комп’ютеризація освітнього процесу удосконалює процес отримання інтегрованих знань	Комп’ютеризація освітнього процесу призведе до формалізації знань, що отримуються

Регламент

Стверджуюча сторона	Заперечуючи сторона
Учасник С-1. Виступ – 3 хв. Висвітлює тезу. Визначає ключові поняття. Встановлює лінію аргументації. Робить висновок, даючи чіткий погляд команди ствердження щодо теми. Перехресні запитання до З-2.	Учасник З-1. Виступ – 3 хв. Висвітлює антитезу. Пропонує свої дефініції. Представляє лінії аргументації команди заперечення. Робить висновок. Перехресні запитання до С-2.
Учасник С-2. Виступ -5 хв. Стверджує власну позицію. Не погоджується з дефініціями команди – суперника. Представляє нові докази команди «за» (3 аргументи). Використовує приклади, докази. Перехресні запитання до З-3	Учасник З-2. Виступ -5 хв. Підкреслює головні відмінності. Аргументує альтернативну точку зору (нові 3 аргументи). Вказує на слабкі місця в лінії аргументації опонентів. Перехресні запитання до С-3.
Учасник С-3. Виступ -5 хв. Ще раз стверджує позицію команди. Вказує на протиріччя в аргументах команди «проти». Додає нових аргументів. Перехресні запитання до З-2.	Учасник З-3. Виступ -5 хв. Ще раз стверджує позицію команди. Вказує на протиріччя в аргументах команди «проти». Додає нових аргументів. Перехресні запитання до З-2.
Учасник С-4. Виступ – 8 хв. Концентрує увагу суддів на вирішальних моментах гри. Стежить за структурною лінією команди ствердження. Вказує судді на вартість вирішальних аргументів. Не випускає з зору аргументи опонентів. Робить висновок із всього, про що говорила команда. Перехресні запитання до З-2.	Учасник З-4. Виступ – 8 хв. Концентрує увагу суддів на вирішальних моментах гри. Стежить за структурною лінією команди ствердження. Вказує судді на вартість вирішальних контраргументів. Не випускає з зору аргументи опонентів. Робить висновок із всього, про що говорила команда. Перехресні запитання до З-2.

/При підготовці дебатів використано оксфордську систему дебатів з внесенням змін, а саме збільшено кількість учасників команд/

Таймкіпер (time-keeper)суворо слідкує за дотриманням учасниками регламент-ту.

Суддя оцінює виступ команд за рядом критеріїв, а саме

· аргументація

· презентація

· дотримання регламенту

· вміння вести перехресну дискусію

· культура ведення дебатів

Матеріали для підготовки команд

Теза: «Інтегроване навчання – шлях до оптимізації освітнього процесу, розвантаження навчальних програм, глибшого засвоєння знань»

Проблема інтеграції навчання і виховання важлива і сучасна як для теорії, так і для практики. Її актуальність зумовлена змінами у сфері науки і виробництва, новими соціальними запитами. Одним із напрямків методичного забезпечення уроків є проведення їх на основі інтеграції змісту. Доцільність інтегрованих уроків випливає із завдань інтеграції знань, умінь та навичок учнів з основ наук.

Від лат. Integratio – поповнення

Integer - цілий

Інтеграція – процес і результат взаємодії елементів, що супроводжується відновленням, встановленням, ускладненням і зміцненням істотних зв’язків між ними на основі достатньої підстави, в результаті чого формується інтегрований об’єкт з якісно новими властивостями у структурі якого зберігаються індивідуальні властивості вихідних елементів.

Мета інтегрованих уроків – формування в учнів цілісного світогляду про навколишній світ, активізація їх пізнавальної діяльності; підвищення якості засвоєння сприйнятого матеріалу; створення творчої атмосфери в колективі учнів; виявлення здібностей учнів та їх особливостей; формування навичок самостійної роботи школярів з додатковою довідковою літературою; опорними схемами; підвищення інтересу учнів до матеріалу, що вивчається; ефективна реалізація розвивально – виховної функції навчання.

Відмінність інтегрованого уроку від традиційного саме в тому, що предметом вивчення на такому уроці виступають багатопланові об’єкти, інформація про сутність яких міститься в різних навчальних дисциплінах, широка палітра використання між предметних зв’язків при різнобічному розгляді однопланових об’єктів; своєрідна структура, методи, прийоми і засоби, які сприяють його організації і реалізації поставлених цілей.

Вважаємо, що на сучасному етапі розвитку освіти актуальність інтегрованого навчання зростає. Чому саме? Тому що цього вимагає необхідність оновлення змісту освіти та приведення його у відповідність до вимог Закону України «Про освіту».

Відрадно, що навчальні програми сучасної школи за останні три роки поповнюються інтегрованими курсами, які реалізуються в практиці.

Інтегровані курси в школі поступово зменшують кількість обов’язкових навчальних предметів і таким чином запобігають перевантаженню учнів. Так, наприклад, відомості з історії, суспільствознавства, біології, астрономії синтезуються в інтегровані курси «Навколишній світ» та «Довкілля».

Приклад з програми вивчення шкільних курсів української та зарубіжної літератур, запропонованої міносвіти ще на 2004-2005 роки:

„...дані курси реалізують загальнодержавні завдання розвитку національної культурної свідомості громадян України та інтеграції нашої держави в світовий культурний простір.

Саме тому важливо реалізовувати принцип взаємозв’язку обох шкільних курсів: при вивченні творів української літератури потрібно залучати контексти літератури зарубіжної і навпаки..” .

Стосовно міцності знань, то, шановні опоненти , хотілося б дізнатися які ви визначили критерії міцності знань, де ж та планка, до якої мають „тягнутися” наші учні і ми?

Чи не здається вам, що багаторічні прагнення педагогів наситити учня глибокими знаннями зводяться нанівець? Учень просто фізично не в силах засвоїти той об’єм матеріалу, який кожен з нас намагається вкласти йому в голову. Давайте згадаємо студентські роки. Чи всі дисципліни, які викладалися в ВНЗ, знадобилися нам у житті? Пам’ятаєте їх? А ми підрахували. Студент сучасного вузу за 5 років навчання в середньому має засвоїти від 90 до 120 предметів! Чи реально це?

Сучасний урок, де відбувається проста передача інформації давно не задовольняє ні вчителя, ні учнів. І з практичної точки зору саме інтеграція передбачає за допомогою посилення міжпредметних зв’язків зниження перевантаження учнів, розвиток гнучкості мислення, розширення сфери одержуваної інформації, і є основою для формування знань про навколишній світ як єдине ціле. З огляду на це, інтегрованим уроком називається урок, для проведення якого залучаються знання, уміння та результати досліджень різних наук. Невипадково інтегровані уроки називають ще між предметними, форми їх проведення різноманітні: семінари, конференції, подорожі, мистецькі салони, студія.

За способом організації інтегровані уроки розподіляються таким чином:

- конструювання і проведення уроку 2-ма і більше вчителями різних дисциплін;

- конструювання і проведення уроку одним учителем, який має базову підготовку з відповідних дисциплін;

- створення інтегрованих тем, курсів.

Хочемо окремо зупинитися на п.2, оскільки переконані, що саме за таким універсальним учителем майбутнє нашої освіти. Першочергова роль у формуванні такого вчителя належить ВШ. Сучасна ВШ пропонує широкий спектр інтегрованих спеціальностей.

З власного досвіду знаємо, що поєднання декількох спеціальностей дає змогу більшою мірою розуміти літературне явище чи процес . Про значення вивчення іноземної мови для філолога й взагалі годі говорити 6 розкриває широкі можливості перекладу, порівняння варіантів. Це, до речі, передбачає і програма-------. Цитую: „ У процесі аналізу творів, написаних мовою оригіналу, яку учні вивчають як мову національної меншини чи іноземну, доцільно використовувати мову оригіналу.” У підручниках з заруб літ. подається 2 варіанти твору (5-6 кл). Яскравим прикладом інтеграції є підручник з заруб літ Є. Волощук для 11 кл.

Важливим кроком у становленні вчителя як різнопланової особистості є самоосвіта.

Підсумовуючи все вищесказане, хочемо сказати, що, хочемо того чи ні, але інтеграція навчання входить в наше життя мимоволі.

Вважаємо, якщо вчитель не розуміє мови мистецтва, літератури, історії, то діалог на уроці не відбудеться у всій своїй повноті та глибині.

Мимоволі кожен з нас замислювався, вдивляючись в картини Ренуара, Пікассо, захоплюючись скульптурами Мікеланджело, сумуючи або підносячись від музики Шопена, Моцарта, Чайковського, відчуваючи своїм нутром поезію Сергія Єсеніна, Марини Цвєтаєвої: а як же все це поєднати з викладанням свого предмета? Яким би був предмет?

Вчитель – інтелектуал, інтелігент, красивий своїми знаннями і душею сам говорить про те, що нам потрібен не інший рівень знань, а інша якість знань. А тому інтеграція залежить від особистості вчителя, від його інтелектуального багажу. Ніхто до речі нас не вчив методиці 12 бальної системи, але ми її застосовуємо.

Щодо сучасних підручників дозвольте не погодитися, наприклад, в підручниках з хімії автор Буринська, передбачає міжпредметні зв’язки, вони також прослідковуються в підручниках з біології, фізики, в початковій школі, особливо чітко в курсі «Я і Україна»

Якщо проаналізувати шкільні предмети, то їх можна поділити на цикли: науки про природу – біологія, фізика, хімія, природознавство, геометрія, астрономія; науки про людей - історія, література, географія, право; мовні предмети – українська, англійська, алгебра, малювання, музика, креслення, інформатика. Щоб увійти в доросле життя учні повинні розуміти закономірності Природи, людей, уміти спілкуватися з цими світами, в яких їм доведеться самостійно жити. Вивчення складових навчальної програми здійснюється не тільки одночасно, а й у взаємозв'язку одна з одною загалом на професійно доцільних темах та через інтеграцію теорії з практикою. Допомогти може тільки профільне навчання - ефективний шлях до інтегрованої освіти.

Ми вважаємо, що комп'ютер зможе здійснити якісний ривок в системі освіти. Звичайно, ЕОМ не може вирішити всі проблеми освіти, більшість яких є не тільки педагогічними, але й соціальними. Разом з тим не слід недооцінювати можливості комп'ютера: ще ніколи педагог не отримував настільки сильного засобу навчання; жоден технічний засіб, який застосовувався раніше, за своїми дидактичними можливостями не може з ним зрівнятися. За його допомогою вдалося здійснити реалізацію нового способу керування навчальною діяльністю. Нові програмні засоби дали змогу налагодити навчання не тільки з математики, фізики і т.д., але й з таких, здавалось, далеких від комп'ютера предметів, як музика, малювання. Найголовніше, що дає комп'ютер, - це можливість діалогового навчання, створення програмних педагогічних засобів.

Застосування нових інформаційних технологій в сфері освіти - один з засобів підготовки кадрів в сучасних умовах враховуючі задачі майбутнього. Розв'язок цієї задачі потребує перегляду всієї системи освіти, при цьому особливу увагу слід звертати на розвиток форм представлення знань, формування інтелектуальних вмiнь, набуття практичних навичкiв в області застосування новітніх засобів обчислювальної техніки. При цьому повинна змiнитися сама технологія навчання, більше уваги слід приділяти виробленню уміння самостійно набувати знання в процесі дослідницької діяльності. Застосування новітніх інформаційних технологій дозволить також збільшити зв'язки між предметами, що в подальшому може слугувати основою для створення нових інтегрованих курсів навчання. Разом з тим слід зазначити, що комп`ютеpiзацiя навчання не відміняє i не заміняє процес спілкування вчителя з учнем, а лише допомагає i тому, i іншому більш ефективно приймати участь в процесі навчання i приділяти більше уваги елементам творчості, на які раніше не вистачало часу (це стає можливим завдяки більш ефективній самостійній праці учня i більш наочного представлення нового матеріалу). Комп’ютерізація освітнього процесу значно удосконалить процес отримання інтегративних знань.

Першочергове завдання сучасної освіти - формування цілісного погляду учнів на світ як єдине взаємопов'язане ціле; створення умов для розуміння глобальних світових проблем і пошуку засобів їх розв'язання.

Розв'язок цих завдань зумовлює пошук нових форм і методів навчання. І зараз перед школою стоїть завдання розвитку особистості, її критичного мислення та творчих здібностей. Навчання має бути підпорядковане не лише повідомленню програмового матеріалу та перевірці знань, а й виявленню досвіду учнів, їх позиції стосовно різних проблем. Освітній процес має мати не стільки інформативний, скільки розвивальний характер.

Сучасні науковці довели, що традиційну схему «знання - вміння - навички» потрібно замінити на «знання - вміння - розвитою).

П. Блонський писав: «Не звужуйте життя до уроку, а розширюйте урок до життя»...

Життя змінюється стрімко, з кожним роком до школи приходять зовсім інші діти, які знають більше, думають швидше - нове покоління, здебільшого -прогресивне. В умовах розвитку НТП змінюються вимоги на ринку праці. Людина, яка не відповідає певним критеріям, не отримає бажаної вакансії. Не секрет, що діти краще адаптуються до всього нового в суспільстві - зрілій людині зробити це набагато важче. Якщо говорити про школу, то тут виникає проблема неавторитетності вчителя..

Сучасному вчителю щоб іти в ногу з часом доводиться долати певні педагогічні стереотипи і зосередитись на самоосвітній роботі.

Інтегровані уроки навчають дітей орієнтуватися в світі, помічати аналогії у всьому а найголовніше - вони вчать синтезувати, аналізувати та систематизувати, критично мислити - вже з шкільної парти навчають не тільки пасивно сприймати думки інших, а й аргументовано відстоювати власну позицію, прагнути до творчості, навчають бути дорослими.

Випускник української школи протягом навчання в школі вивчає 15 предметів, по закінчення школи вступає до вузу, отримує додатковий багаж знань, більшість з яких йому не будуть потрібні в житті взагалі, а інші він може лише частково пов'язати з життям. А коли стикаєшся з простими життєвими проблемами - опускаються руки.

За 10 років навчання учень присвячує школі 120 тисяч годин, три чверті з яких — це дублювання програмового матеріалу. В той час , як випускники західних навчальних закладів зосереджуються на 5-7 інтегрованих курсах, і з цим вибором пов'язують своє життя.

Так, навчальні програми не досконалі, але в наших руках покращення «життя» собі і дітям.

Ми, вчителі маємо допомогти учням усвідомити, як застосувати набуті знання на практиці.

Сьогодні проведення інтегрованих уроків - це й економія коштів, оскільки:

зменшується педагогічне навантаження педпрацівників та тижневе навантаження учнів.

Дайте відповідь на питання: який урок буде запам'ятовуватись учнями краще, залишиться в пам'яті, підсилить мотивацію до навчання.: стандартний чи нестандартний? Звичайно, нестандартний. З даними уроками ми пов'язуємо

поняття інноваційних технологій, застосування яких є обов'язковим елементом проведення інтегрованих уроків. Необхідність застосування таких інтерактивних технологій було доведено на попередній педраді.

Щодо викладання предметів естетичного циклу, то цей процес неможливий без інтегрування.

Не секрет, що будь який твір існує не стільки всередині мистецтва, скільки на межі його видів, хоча формально належить до одного з них. Він, по суті, залишається незрозумілим людині, яка не вміє орієнтуватись у царині дев'яти муз.

На сьогодні програма викладання певних курсів предметів естетичного циклу не тільки передбачає, а й вимагає інтегрування навчального матеріалу.

Так, програма з «Музичного мистецтва» для 5-го класу включає в себе вивчення таких тем: «Чи можемо ми почути живопис?», «Чи можемо ми побачити музику?», «Взаємопроникнення музики і літератури». «Історія народу і музика».

З досвіду викладання іноземної мови у початковій школі можна зробити незаперечний висновок, що засвоєння матеріалу за допомогою римівок, пісень, танцювальних мініатюр, не тільки покращує мотивацію на якісне запам'ятовування матеріалу, а й на швидкість його засвоєння. Введення тих самих елементарних команд англійською мовою на уроках хореографії підвищує зацікавленість учнів, допомагає закріпити навчальний матеріал.

Елементи інтегрування на уроках, хоча підсвідомо, але застосовують споконвіку всі вчителі. Так, підготовки потрібно багато,

самовдосконалюватись - постійно, але результат перевершить всі сподівання, - учні будуть любити предмет, поважати і захоплюватись вчителем, з'явиться бажання застосувати набуті знання на практиці — знання стануть потрібними, а те, що потрібне - сприймається швидше і краще.

Антитеза «Інтегроване навчання звужує можливість учня здобувати фундаментальні знання з певного предмета»

Наша група заперечує думку опонентів, що в нашій країні все вже зроблено для того, щоб школа успішно розвивала свою діяльність по інтеграції навчання. Звичайно, українська система освіти та навчальні програми дещо спрямовані або в якійсь мірі підготовлюють грунт для впровадження інтеграції в школі, але вести мову про те, що ми до цього повністю готові – помилкова думка, яка за собою може потягнути важкі наслідки. Адже, бажання творити не повинне перерости в бажання натворити. Якщо деякі курси у шкільній програмі дійсно запропоновані нам як інтегровані (художня праця, Я і Україна ) у молодшій ланці, то особливої уваги до середньої школи, крім запропонованого міністерством інтегрованого курсу «Історія» у 6 класі, не видно, тим більше, годі говорити про старшу школу.Часто ми просто плутаємо поняття інтеграції та міжпредметних зв’зків. І ця плутанина, до речі, призводить до псевдодискусій на тему « Впроваджуємо ми інтеграцію у навчання чи ні?». Отже, першим аргументом нашої антитези ми вважаємо неготовність освітніх програм до впровадження інтегрованих навчальних курсів як основних у сучасній школі. Натомість ми пропонуємо поетапно вводити профільність навчання, оскільки більшість дітей мають нахили до певних наук, а не до всіх, що запроваджуються освітніми програмами в нашій державі.

Основним завданням сучасної школи ми бачимо виховання та формування конкурентноспроможної особистості, яка може себе запропонувати не тільки як робітник у професіях, що не потребують особливих розумових затрат, а перш за все, особистість, яка може конкурувати на ринку інтелектуальних професій. У нас виникає дуже суперечлива думка, чи зможе введення у школі загальної інтеграції ( безумовно предметів, близьких за профілем, в іншому випадку ми взагалі приходимо до абсурдних нововведень) вирішити проблему підвищення інтелектуального рівня випускника. Адже, ми можемо у найпростішому випадку звести всі знання до поверхневого їх засвоєння, до рівня, коли учень чув про все потроху, а нічого конкретного з певного питання сказати не може. Загальна інтеграція в сучасній школі, до введення якої наші опоненти вже, як вони кажуть, готові, може призвести до формалізації знань, до поділу дітей на касти – тих, кому цього достатньо ( вони щасливі йдуть після школи додому), та тих, яким треба більше знань ( вони після школи йдуть у бібліотеки,до репетиторів, на курси, а додому – ближче до ночі, виснажені і голодні). Ми хочемо зі школи випускати ломоносових з постійним головокружінням і симптомами недосипання чи просто здорових випускників, що без зайвого клопоту закінчили школу? Отже, другим аргументом нашої антитези ми вважаємо те, що формальна інтеграція предметів призведе до поверхневих знань учнів та до зниження їх конкурентноспроможності на ринку престижних високооплачуваних професій.

Наступне (при всій повазі до наших колег): чи є у нас той вчитель, що на високому рівні може дати на уроці інтегровані знання навіть із споріднених предметів? Звичайно, у своїй практиці ми використовуємо міжпредметні зв’язки і із спорідненими предметами, і з неспрорідненими. Але чи готові ми зараз взяти на себе відповідальність за майбутню молодь, яку ми аби як навчимо всього потроху? Вчитель зі стажем не дозволить собі такого, якщо, звичайно, у нього немає приблизно однакового стажу з кількох предметів. У іншому разі йому прийдеться класти немалий час на, посуті, вивчення нового предмета

( якщо вчитель хоче знати більше учня, бо мудрий сказав: вчить той, що знає більше). А чи готові молоді вчителі викладати інтегровані предмети? У вузах методиці викладання інтегрованих дисциплі не вчать, тому із природнім максималізмом молодий вчитель візьметься за створення своєї методики( що й непогано), але загубить час на відпрацювання своєї майстерності і буде, щонайкраще гарним теоретиком. Третім аргументом нашої позиції є неготовність кадрів до введення інтегрованого навчання.

І останнє. Де та матеріальна база, що допоможе вирішити проблему інтеграції? У наших школах недостатньо елементарної матеріальної бази для проведення ординарних уроків. Ми зараз говоримо не тільки про якісні комп’ютери, від яких діти не будуть сліпнути і опромінюватись. Ми говоримо про нестачу не тільки підручників. Ми говоримо про глобальну непідготовленість спортивних залів та майданчиків, предметних кабінетів та того начиння в них, що забезпечує елементарне сприйняття предмету. А якщо така база в деяких школах і є, уявіть інтегрований урок хімії та біології. В якому кабінеті він буде проведений чи в який кабінет необхідно вчителю (лаборанту ) переносити обладнання? Чи на теми з біології проводити урок в кабінеті біології, а під час вивчення тем з хімії перебиратися в хімічний кабінет? Ці всі, на перший погляд, прості речі треба перемножити на кількість класів в школі та на кількість учнів у класі. Тому ми вважаємо, що матеріальна база сьогоднішньої школи не готова до впровадження інтегрованих курсів.

Звичайно, наша команда – це не набір консерваторів, як може здатися на перший погляд. Ми за новітні технології, але їх введення треба зважити, підготовити і, що найголовніше, впровадження, в даному випадку, інтегрованих курсів у сучасній школі мають допомогти дитині думати, відчувати, слухати, врешті, стати освітченим юнаком чи юнкою, а не завадити їй в цьому.

Тема. Школа, сім’я та громада: соціальне партнерство для створення сучасного освітнього середовища

Форма проведення: круглий стіл

Питання для обговорення

1. Поняття «освітня середовище», «соціальне партнерство». Законодавча база щодо соціального партнерства в освіті.
2. Світовий досвід соціального партнерства в освіті.
3. Інноваційні моделі PR по створенню сучасного освітнього середовища.
4. Освітнє середовище початкової школи та роль соціального партнерства в ній.
5. Освітнє середовище основної школи та роль соціального партнерства в ній.
6. Освітнє середовище старшої школи та роль соціального партнерства в ній.
7. Роль адміністрації школи в налагоджені соціального партнерства.
8. Школа очима соціальних партнерів: батьків, представників громади.
9. Досвід школи по налагодженню соціального партнерства: досягнення та проблеми.
10. Прийняття рішення.

Тема. Інноваційна діяльність навчального закладу. Готовність до її здійснення.

Форма проведення: круглий стіл

Якщо організація бажає домогтися успіху в сучасному динамічному світі, вона повинна бути готовою змінити в собі все, за виключенням базисних цінностей.

Т.Ватсон, президент ІВМ

Підготовчий етап

На підготовчому етапі колектив розподіляється на шість груп, а саме:

· група теоретиків

· група юристів

· група економістів

· група психологів

· група аналітиків

· група ініціаторів

Кожна група обирає керівника, розподіляє завдання між членами групи. З назв груп стає зрозумілим, які питання вивчатиме і на засіданні педагогічної ради висвітлюватиме та чи інша група.

Мета

· ознайомлення членів педагогічного колективу з основними засадами інноваційної діяльності

· визначення рівня готовності педагогічного колективу до здійснення інноваційної діяльності

· визначення пріоритетних напрямків інноваційної діяльності педагогічного колективу

Питання для обговорення

1. Вступне слово голови педради про актуальність проблеми.

2. Поняття інноваційної діяльності.

Виступ групи теоретиків у формі електронної презентації.

3. Законодавча база здійснення інноваційної діяльності.

Виступ групи юристів.

4. Економічна складова інновацій.

Виступ групи економістів.

5. Готовність педагогів до здійснення інноваційної діяльності. Психологічний аспект

Виступ групи психологів.

6. Критично – аналітичний погляд на інновації.

Виступ групи аналітиків.

7. Перспективи інноваційної діяльності школи.

Виступ групи ініціаторів.

8. Прийняття рішення.

Тема. Діяльність педагогічного колективу, спрямована на вирішення проблем навчання обдарованих та здібних дітей

Питання для обговорення

1.Обдарованість як педагогічна проблема.

2. Психологічні особливості вікової обдарованості.

3. Сфери та типи обдарованості.

3.1. Інтелектуальні здібності дитини.

3.2. Здібності до занять науковою працею.

3.3. Літературна обдарованість.

3.4. Творчі здібності учнів (художні, музичні, артистичні).

3.5. Технічні здібності учнів.

3.6. Здібності до спорту.

1. Система пошуку обдарованих та здібних дітей. Створення банку даних.

4.1. Виявлення обдарованості на початковому етапі. Обдаровані та здібні учні початкової школи.

4.2. Математично здібні учні школи.

4.3. Учні, здібні до вивчення природничих наук.

4.4. Учні з гуманітарними здібностями.

4.5. Творчі мистецькі здібності учнів школи.

4.6. Спортивно здібні учні.

1. Форми роботи з обдарованими дітьми.
2. Яким має бути вчитель, який працює з обдарованими та здібними учнями.
3. Роль бібліотеки в пошуку та розвитку обдарованості.
4. Міська програма «Обдаровані діти». Проблеми реалізації.
5. Презентація шкільної програми «Плекаємо таланти, розвиваємо здібності».
6. Обговорення програми. Внесення пропозицій. Затвердження програми.
7. Прийняття рішення.

Тема. Проблеми формування мотивації навчальної діяльності школярів за сучасних умов як одна з основних складових підвищення якості освіти

Мета педради :

− проаналізувати фактори, які впливають на мотивацію навчання на сучасному етапі;

− проаналізувати роль професіоналізму вчителя у формуванні мотивації навчальної діяльності;

− визначити основні завдання, які стоять перед школою у підвищенні мотивації навчальної діяльності.

Форма проведення: «круглий стіл» з елементами роботи в група

Питання для обговорення

1. Вступ. Мотивація обраної теми.
2. Проблема зниження мотивації навчання як глобальна проблема.
3. «Мозковий штурм».

Які фактори впливають на мотивацію навчання?

Узагальнення результатів «мозкового штурму». Класифікація факторів.

1. Глосарій теми, яка обговорюється.
2. Психологічний фактор мотивації навчання.
3. Соціальний фактор мотивації навчання.
4. Економічний фактор мотивації навчання.
5. Освітній фактор мотивації.

9. Роль педагога у формуванні мотивації навчання. («круглий стіл»).

10.Аналіз анкетування учнів, вчителів з проблеми.

11.Способи формування в учнів позитивного ставлення до навчання.

(Робота в групах).

1. Науково розроблені способи підвищення внутрішньої мотивації в навчальному процесі.

Тема. Авторський електронний ресурс як інноваційна складова підвищення якості освіти

Форма проведення: семінар – практикум

Мета: надання системності роботі по створенню сучасного інформаційного простору школи з метою забезпечення якісно нового рівня задоволення освітніх потреб учнів

Завдання:

• з’ясувати зміст понять «електронний освітній ресурс», «авторський електронний освітній ресурс»
• з’ясувати мету та завдання створення авторського електронного ресурсу
• дізнатися, які види авторських електронних ресурсів існують
• ознайомитись з авторськими напрацюваннями колег з даної проблеми
• дізнатись, як створюється авторський електронний ресурс
• визначити завдання по створенню сучасного інформаційного простору школи

Питання для обговорення

1. Вступ. Оголошення теми, мети, завдань та очікуваних результатів.
2. Мозковий штурм.
3. Освітній електронний ресурс як інструмент інтеграції змісту освіти з новітніми технологіями. Авторський електронний ресурс: мета та завдання.
4. Види авторських електронних ресурсів.
5. З досвіду роботи. Презентації авторських напрацювань творчої групи.
6. Впровадження е – проекту в закладах освіти міста.
7. Робота в групах. Створення колективного електронного ресурсу. Презентація напрацювань.

8. Прийняття рішення

Коментарi